Димохідні труби: основні характеристики та призначення
Димохідні труби виготовляють з різних матеріалів та у різних діаметрах. Вони складаються з окремих секцій, що легко монтуються. У конструкцію димоходу входять труби, коліна, хомути, дефлектори та інші елементи, які забезпечують його надійність і довговічність. Вся продукція відповідає стандартам та має сертифікацію від перевірених виробників.
Труби для котлів випускаються довжиною 0,5 або 1 метр. Найчастіше вони виготовлені з нержавіючої сталі товщиною від 0,5 до 1,5 мм, іноді — з оцинкованої сталі. Можуть бути утепленими або без утеплення, одно- чи двостінними, для горизонтальних і вертикальних ділянок системи.
Як вибрати димохідну трубу
Вибір димохідної труби залежить від типу опалювального приладу та його характеристик. Важливо враховувати не лише матеріал, а й товщину стінок, спосіб монтажу та умови експлуатації.
Основні орієнтири при виборі:
- Тип опалювального обладнання. Для газових котлів підходять труби товщиною 0,5–0,6 мм, для твердопаливних потрібні міцніші варіанти — 0,8–1,5 мм.
- Місце монтажу. Усередині будинку застосовують одностінні варіанти, для зовнішнього виведення – двостінні сендвіч-конструкції з утепленням.
- Необхідність утеплення. Такі труби зберігають температуру газів, покращують тягу взимку та запобігають утворенню конденсату.
- Тип димоходу. Для коаксіальних котлів використовують спеціальні системи «труба в трубі», які одночасно відводять продукти згоряння та подають повітря.
- Довговічність матеріалу. Нержавійка служить до 30 років, оцинковка – трохи менше, але є більш доступною за ціною.
Особливості конструкції димоходів
Сучасні димоходи відрізняються матеріалом виготовлення та конструктивними особливостями, що безпосередньо впливають на їхню ефективність і довговічність. Найпростішим варіантом є одностінна модель з нержавіючої або оцинкованої сталі. Вона легка, проста у монтажі й часто використовується всередині приміщень або для гільзування цегляних каналів. Однак такий димохід менш стійкий до перепадів температури та утворення конденсату, тому вимагає додаткового захисту.
Більш надійним рішенням вважаються утеплені сендвіч-труби, що складаються з внутрішнього каналу з нержавійки, шару теплоізоляції з базальтової вати та зовнішнього кожуха з оцинкованої сталі або нержавіючого металу. Завдяки такій конструкції вдається зберігати температуру газів навіть у морозну погоду, підтримувати стабільну тягу, переносити точку роси назовні та запобігати утворенню конденсату. Крім того, утеплені димоходи знижують ризик перегріву стін і забезпечують більшу безпеку в експлуатації.
Нержавіюча сталь, з якої виготовляють більшість сучасних димохідних труб, відзначається стійкістю до дії високих температур, вологи та кислот, що утворюються внаслідок спалювання палива. Такі вироби витримують нагрівання до +1000 °С і служать у середньому близько 30 років. Оцинковані менш довговічні, проте доступніші за ціною, тому їх використовують у системах з невисоким навантаженням або як тимчасове рішення.
Монтаж димоходу виконується за принципом «труба в трубу», що забезпечує герметичність та простоту складання. Для зручності обслуговування у конструкцію додають трійники з ревізіями, люки для збору сажі та відведення конденсату. Завдяки цьому очищення й технічна перевірка займають мінімум часу.
Окрему увагу приділяють димоходам для лазень та саун, адже під час роботи печі температура підіймається особливо високо. У таких випадках використовують вогнестійкі утеплені конструкції: внутрішній канал виконується з нержавіючої сталі, а зовнішній кожух — з оцинкованого металу. Це гарантує надійність навіть у найекстремальніших умовах.
Таким чином, особливості конструкції димоходів визначають їхню безпеку, ефективність і довговічність. Вибираючи систему, слід враховувати умови експлуатації, тип опалювального обладнання та якість матеріалів, адже саме від цього залежить стабільна робота всієї опалювальної системи.