Рубанки

Для виготовлення дерев'яних конструкцій і виробів, рекомендуємо придбати надійний і довговічний рубанок, призначений для зняття тонких шарів деревини. Його конструкція складається з корпусу і гостро заточеного леза, закріпленого в нижній частині. При натисканні на корпус інструменту, ніж входить в структуру деревини, знімаючи з неї шар стружки. Таким чином, дерев'яний виріб набуває потрібну форму і товщину. Які види рубанків існують, і як вибрати відповідну модель, розберемося докладніше.

Як влаштований і як працює рубанок

Рубанок складається з колодки з вирівняною, гладкою нижньою частиною – підошвою, на якій знаходяться дві рукоятки, розташовані з двох протилежних сторін. Ручка, встановлена в передній частині, використовується для утримання інструменту, а задня – для його штовхання в потрібному напрямку. Біля задньої рукоятки розміщується затиск, в якому кріпиться заточений ніж з міцної, загартованої сталі, що висувається через наскрізний проріз в підошві.

Якість обробки поверхні залежить від стану підошви рубанка. У виробах з дерева ця частина з часом стирається. Крім того, при намоканні дерев'яної підошви, вона вигинається і деформується, що робить роботу з інструментом неможливою. Металеві пристрої для стругання позбавлені цих недоліків. Але, в умовах підвищеної вологості вони схильні до розвитку корозії, що призводить до утворення шару іржі, яка може забруднити заготовки при обробці. Тому при покупці інструменту потрібно врахувати умови експлуатації і структуру оброблюваної деревини.

Які види рубанків існують

Залежно від конструкції і сфери застосування рубанки бувають ручними і електричними. За типом обробки деревини їх ділять на пристрої прямого (плоского) і фігурного стругання. До першої категорії відносять інструмент наступних видів:

• Одинарного типу, з прямим лезом зі злегка закругленою кромкою, для отримання гладкої фактури дерева.
• Подвійного типу, з додатковим ріжучим елементом для розрізання стружки. Підходять для фінішної обробки поверхні.
• Шерхебелі, із закругленими лезами, розташованими під кутом 45 градусів до поверхні підошви, зі збільшеним зазором для виходу стружки.
• Шліфтики, з лезом, встановленим під кутом 50 градусів.
• Фуганки, з подовженим типом колодки, для чистової обробки великих площ деревини.
• Цинубелі, з зубчастими лезами одинарного типу, що створюють рифлений слід, для подальшого склеювання дерев'яних деталей.
• Обдирні, без ножа, з платформою у вигляді металевої терки, для обробки торців гіпсокартону.

Фігурні рубанки застосовуються для виготовлення пазів, обробки крайок, виступів на дерев'яних поверхнях і виготовленні декоративних елементів. До них відносяться: зензубелі, шпунтубели, кантенхобели, федергубели, фальцгебели, штапи і калевки.

Зензубелі - завужені рубанки для вибирання чвертей. Можуть мати різну модифікацію, для поздовжньої і поперечної обробки дерева. Шпунтубелі мають подвійну підошву і застосовуються для виготовлення пазів. Кантенхобелі відрізняються компактними габаритами, призначені для зняття фаски. Укомплектовані лезом трапецієподібного типу з ріжучою кромкою, розташованої під кутом до бічної частини основи.

Федергубелі являють собою пристрої для обробки торців, комплектуються ріжучим елементом характерної форми, піднятим в центральній частині. Використовуються при виготовленні з'єднань шип-паз. Фальцгебелі - рубанки для формування поздовжніх смуг на заготовках. Штапи - пристрої компактних габаритів, що використовуються для згладжування і заокруглення крайок. Їх відмінна риса - увігнута підошва.

Однією з незвичайних різновидів рубанків можна назвати калевку зі ступінчастою підошвою, що застосовується для створення фігурних зрізів на деревині. Її використовують при виготовленні карнизів, багетів та інших декоративних різьблених елементів.